Про школу

Перелік солдат,які навчались в нашій школі і згодом воювали за Батьківщину:

Волинець Петро Каленикович
Болюбаш Роман Семенович
Вовк Іван Григорович
Вдович
енко Конон Іванович
Гуменчук Юрій Трохимович
Галунко Петро Савович
Зоря Петро Сидорович
Креденцер Петро Іванович
Ковальчук Петро Трохимович
Копецький Онисим Іванович
Козюра Анатолій Федорович
Козюра Софія Федорівна
Копецький Цеслав Іванович
Коломієць Василь Спиридович
Коломієць Олексій Спиридович
Квасниця Петро Єфремович
Любчик Яків Григорович
Морозовський Василь Іванивоч
Михальчук Андрій Бартонович
Михальчук Тимофій Григорович
Мельник Іван Григорович
Ободинський Петро Миколаєвич
Соломко Василь Григорович
Сльомоховський Ігор Федорович
Степовий Микола Федорович
Стрілецький Станіслав Адольфович
Утюк Петро Трохимович
Харитинич Макар Олексійович
Харжевський Георгій Іванович

Із записів щоденника...

Із записів з щоденника Полянчук Марфи Давидівни:

    21 червня 1941 рік… Радісна юнь залізничної школи зібралась на свій прощальний випускний вечір. Одержання атестату, поздоровлення вчителів, батьків, танці , ігри, радості немає меж. Ранній ранок 22 червня . Світає. Десятикласники ідуть зустрічати зорю. І ось сталось щось страшне… 

Війна! Напали фашисти. Більшість молоді пішло в військомат. 22 липня німці в’їхали в Калинівку. Я ввійшла до складу підпільної групи. Від руки ми писали листівки і ставили печатку нашої школи, яку залишив мені Скікевич І.Я. перед тим, як евакуюватись. У мене залишилась печатка і ключі від школи. Ключів мені не треба було, бо німці в школі все поламали, повикидали й зробили там «конюшню».

 

Із спогадів працівника школи з 1956р. Єнжиєвської Ядвіги Антонівни:

   З 1941 по 1945рр. учні в школі не навчались. Класні кімнати та стежки шкільного подвір’я потопкали німецькі чоботи та кінські копита. На дитячих обличчях не було посмішок. Боляче було дивитися на рідну школу, шкільне майно було знищене. 1945р на уроках діти сиділи на колодочках, на стареньких стільцях, які приносили самі учні. В кого не було на чому сидіти, той стояв всі уроки. В школу учні ходили болі, в парусинових тапках або в старих шкарбунах. Одяг був полатаний. Їдальні і буфета в школі не було. Писали на рудому, з мішка, папері чорнилом з бузини або сажею. Не було підручників, книга для учнів була найдорожчою річчю… 


    ▲ Вгору